В Україні спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Ці підстави не є взаємозамінними: заповіт виражає особисту волю спадкодавця, а закон визначає черги спадкоємців для майна, не охопленого чинним заповітом, або в інших передбачених випадках.
Нижче — порівняння двох порядків без змішування з процедурою прийняття. Практичні дії після смерті спадкодавця описані у статті про прийняття та оформлення спадщини. Центральна сторінка послуг: спадкове право.
Коли застосовується заповіт, а коли закон
Заповіт має пріоритет як особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті. Спадкування за законом застосовується, зокрема, коли заповіту немає, його визнано недійсним повністю або частково, він не охоплює все майно, спадкоємець за заповітом не прийняв спадщину чи відмовився від неї, або був усунутий від права.
Одна спадкова справа може одночасно містити майно, що переходить за заповітом, і майно, яке розподіляється за законом.
Спадкування за заповітом
Заповідач може призначити спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб незалежно від родинних зв’язків, а також інших учасників цивільних відносин. Він може визначити частки, охопити заповітом усе майно або окремі активи, встановити заповідальний відказ чи інші законні розпорядження.
Основні вимоги до заповіту
- заповіт складається особисто, представництво не допускається;
- заповідач повинен мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- документ складається у письмовій формі із зазначенням місця й часу;
- він підписується заповідачем та посвідчується нотаріусом або іншою уповноваженою законом особою;
- новий заповіт може скасовувати попередній у відповідній частині.
Обов’язкова частка у спадщині
Свобода заповіту має законні межі. Малолітні, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи вдівець і непрацездатні батьки можуть мати право на обов’язкову частку незалежно від змісту заповіту. Нотаріус перевіряє наявність таких осіб.
Спадкування за законом
Спадкоємці за законом одержують право почергово. Кожна наступна черга закликається, коли немає спадкоємців попередньої черги, їх усунуто, вони не прийняли спадщину або відмовилися від неї, крім спеціальних випадків зміни черговості.
Перша черга
Діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки. До дітей належать також зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті.
Друга черга
Рідні брати й сестри спадкодавця, а також його баба і дід як з боку батька, так і з боку матері.
Наступні черги
Закон передбачає третю, четверту та п’яту черги: інших родичів установленого ступеня споріднення та осіб, які за визначених умов проживали зі спадкодавцем однією сім’єю або перебували на його утриманні. Для правильної черги потрібно дослідити родовід, документи та наявність ближчих спадкоємців.
Спадкування за правом представлення
У передбачених законом випадках онуки, правнуки, племінники та інші родичі можуть успадковувати ту частку, яка належала б відповідному родичу, якби він був живим на час відкриття спадщини. Це не окрема черга, а спеціальний механізм розподілу.
Як підтвердити родинні зв’язки
Нотаріусу подають ланцюг документів: свідоцтва про народження, шлюб, зміну імені, витяги з реєстру та архівні довідки. Якщо в них є невиправні розбіжності або актовий запис втрачено, може бути потрібне встановлення факту родинних зв’язків через суд.
Як розподіляються частки
За законом частки спадкоємців однієї черги загалом є рівними, якщо інше не випливає зі спеціальних правил або домовленості після прийняття спадщини. За заповітом частки визначає заповідач. Якщо частки не зазначені, майно, охоплене заповітом, може розподілятися між призначеними спадкоємцями порівну.
Окремо визначається частка спадкодавця у спільній сумісній власності подружжя. До складу спадщини входить саме належна померлому частка, а не автоматично все спільне майно.
Борги спадкодавця
Приймаючи спадщину, спадкоємець набуває не тільки майнові права, а й обов’язки, які не припинилися зі смертю. Вимоги кредиторів і межі відповідальності потрібно аналізувати до поділу активів.
Чи можна змінити черговість або частки
Закон допускає зміну черговості за нотаріально посвідченим договором між заінтересованими спадкоємцями після відкриття спадщини, а в окремих випадках — за рішенням суду. Такі дії не повинні порушувати права спадкоємця, який не бере участі в договорі, та осіб із правом на обов’язкову частку.
Спір щодо заповіту
Незгода зі змістом заповіту сама по собі не робить його недійсним. Потрібні юридичні підстави й докази: порушення форми або посвідчення, відсутність права на складання, невільне волевиявлення тощо. Детальніше: оскарження заповіту та спадкові спори.
Якщо спадщина пов’язана з іншою державою
Вибір між законом і заповітом доповнюється колізійними правилами. Для нерухомості ключове значення має право держави її місцезнаходження, а форму іноземного заповіту оцінюють за спеціальними нормами. Дивіться оформлення спадщини за кордоном.
Не впевнені у своєму праві на спадщину?
Адвокат перевірить заповіт, чергу, обов’язкову частку, документи про спорідненість і ризики спору.
FAQ
Чи має заповіт завжди перевагу?
Заповіт визначає волю спадкодавця, але враховуються його чинність, охоплене майно та право визначених законом осіб на обов’язкову частку.
Чи успадковує цивільний партнер у першій черзі?
Спільне проживання без зареєстрованого шлюбу не прирівнює особу до подружжя першої черги. Можливе право іншої черги за умов, установлених законом, або спадкування за заповітом.
Чи можна відмовитися на користь іншого спадкоємця?
Правила відмови залежать від виду спадкування та кола осіб. Рішення потрібно приймати в межах строку після аналізу наслідків.
Матеріал має загальний характер і не є індивідуальною правовою консультацією.
